Співаєм славу тій події і тепер.
22 січня – День Соборності України
Виховний захід
Мета: виховання нацiональної свiдомостi учнiв i людської гiдностi, вiдродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина Української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження iнтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любовi до Батькiвщини.
Хiд уроку
І. Органiзацiйний момент
IІ. Оголошення теми i мети
1. Вчитель:
22 сiчня день Соборностi Украни. Майже 100 рокiв тому це слово було вписане в iсторiю українського народу, але святковим днем українського календаря воно стало тiльки вiд недавна. Лише за умов державотворчих процесiв в Українi цей день набув своєї чинностi. Так трапилось, що на протязi багатьох столiть iсторичного розвитку Україна не мала власної державностi i єдиної територiї. Українськi землi належали багатьом державам: найбiльше Росiї, Литвi, Угорщинi, Речi Посполитiй, згодом Румунiї, Чехословаччинi.
У березнi 1917 року у Надднiпрянськiй Українi розпочалася нацiональна революцiя. Було обрано Центральну Раду, першого президента М.Грушевського, проголошення створення Української Народної Республiки (УНР), а 4 Унiверсалом вiд 22 сiчня 1918 р. було проголошено незалежнiсть України. Подiбнi процеси вiдбувалися i в Галичинi. 9 листопада 1818 р. було проголошено назву держави ЗУНР i створено перший уряд — державний Секретарiат на чолi з Костем Левицьким.
Зламався врештi двох iмперiй мур!
I на розалинах у слушну цю нагоду
З “явилися держави УПР i ЗУНР,
Як вияв волi нашого народу.
Вже з 1 грудня 1918 р у Фастовi було пiдписано угоду про об”єднання ЗУНР i УНР. 4 сiчня 1919р. у Станiславi УНРада схвалила закон про злуку двох українських держав, а 22 сiчня I919р. у Києвi на площi святої Софiї вiдбулося урочисте проголошення злуки УНР i ЗУНР. Пiд час урочистостей представник директорiї Федiр Швець проголосив довгоочiкуваний Унiверсал.
Все, що мрiялось вiками,
Сповнилось, настало!
«Ще не вмерла Україна» —
Гордо прозвучало.
(Виконання пiснi ,,Ще не вмерла Україна“)
2. Любi, друзi ! Ми зiбралися для того, щоб довести всiм i самим собi, що Україна — це високорозвинена держава, що вона могутня духом, має свою iсторiю, до речi, дуже багату, культуру i мистецтво.
Любi, друзi! Хоч маленькi,
Ми вже добре знаєм,
Що звемося українцi
Й українських предкiв маєм.
Батько, мати, брат, сестричка
І всi iншi члени роду,
Всi належать до одного
Українського народу.
У всiх людей одна святиня.
Куди не глянь, де не спитай,
Рiднiше їм своя пустиня,
Аніж земний в пустинi рай,
Їм красить все їх рiдний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батькiвщини .
(М.Мернявський)
Родитись українцем —
Це велика Честь i слава.
Рiдний край свiй полюбити
Найважливiша справа.
В нiм пливуть глибокi рiки,
І шумлять степи безкраї,
Стрункi гори пнуться в хмари,
Синьооке море грає.
Буйне збiжжя колосисте
На врожайних росте рiллях.
Є у надрах сiль i нафта,
Вiск, залiзо i вугiлля.
Українцi й українки —
Всi кохають до загину
Славну землю батькiв своїх —
Свою рiдну Україну!
Звучить укр. пiсня ,, Гей, там за горою…”
Але, щоб цю землю свою
Мiцно, щиро покохати,
Добре вивчити, пiзнати.
Треба знати те, як предки
На землi цiй колись жили,
Як грудьми своїми
Заступали, боронили,
Як невпинно працювали,
І боролися завзято,
Щоб їх люба Україна
Була дужа i багата.
Хай не буде нi одної
Української дитини,
Що не вмiла б розказати
Про минуле України .
(Р.Купчинський)
Коло Києва чи Львова —
Де приїду — вдома всюди,
де поступлю — рiдна мова,
де погляну — рiднi люди.
Роботящi пiдгiрянцi,
Як вогонь, палкi гуцули,
І смiливiї кубанцi,
Що ще Сiчi не забули,
І розважнi подоляни,
І полтавцi — солов”їнi,
Бойки, лемки, волиняни —
Все ото брати однiї.
Бо вiд Сяну до Кавказу
На степах чи полонинi,
Тризуб має до приказу
І прапори жовто — синi.
(П.Штокало)
Звучить укр. пісня
Як спитають мене люди,
Хто я, тодi скажу їм:
Що я українець щирий,
Український в мене дiм!
І для України в мене
Серце iз любовi б”є,
Я за Україну
Вiддам все життя своє.
Люблю землю українську
Усiм серцем, з усiх сил,
А любовi цеї вчуся
Вiд насипаних могил.
В цих могилах сплять герої,
Що у хвилю у страшну
Буйнi голови поклали
За рiдню i за вiтчизну.
І як цi герої впали;
Так i я готов —
За Вкраїну жертвувати
Все життя, майно i кров.
(Р.Завидович)
Ой у саду, у садочку
Квiти процвiтають —
То не квiти, ой, то дiти
По садочку гуляють.
Ой в саду i на горбочку
Розквiтають рожi —
То не рожi — то дiвчатка
Українськi гожi.
Ой у саду — винограду
Черешнi та вишнi.
То не вишнi, то хлоп”ята
Українськi пишнi.
Ой листочкi зелененькi,
А синенькi квiти,
Хай на славу молоденькi
Виростають дiти.
Ми — маленькi друзi,
Українськi дiти,
Мов квiтоньки в лузi,
Добре нам всiм жити.
Наша рiдна ненька про нас гарно дбає,
Горне до серденька i до сну спiває.
А батенько любий, мов те сонце ясне,
Вчить нас i голубить, каже казку красну:
Про князiв, гетьманiв, про сплячих героїв,
що з могил повстануть i пiдуть до бою.
Станьмо ж разом , друзi,
Хлопчики й дiвчатка,
І мов пташки в лузi,
Заспiваєм пiснi.
Ми всi дiти українські,
Український у нас рiд,
Дбаємо, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у свiт.
Дбаймо, щоб той скарб любовi,
Що нам Бог в серця вселив,
Рiдну землю й рiдний нарiд
Прикрасив i збагатив.
Свої здiбностi i сили
Розвиваймо раз у раз,
Щоб народу була втiха
І щоб користь була з нас.
Будьмо пильнi у науцi,
Будьмо чеснi у дiлах,
Будьмо сильнi та вiдважнi
І не думаємо про страх.
Все, що рiдне, хай нам буде
Найдорожче i святе.
Рiдна вiра, рiдна мова.,
Рiдний край наш над усе!
Щоб про це ми не забули
Нi на хвилю, нi на мить,
Хай Господь святий iз неба
Нас малих благословить.
(Ю.Шкрумеляк)
Гей, гуртуймося,
Українськi дiти!
Зранку, змалку вже вчимося
Для Вкраїни жити.
Україна — край мiй рiдний
Вiд Кавказу по Карпати
І веселий, i свобiдний,
І великий , i багатий!
(Р.Купчинський)
Вчитель: здобутки попереднiх поколiнь продовжують своє життя в поколiннях прийдешнiх. Вони допомагають, пiдтримують зберiгати найсвятiше — пошану до наших батькiв, дiдiв; справу боротьби за Українську державу.
ЄДНІСТЬ І СОБОРНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
Ідея єдності і соборності батьківських земель, так само, ідеї незалежності й державного суверенітету, сильної централізованої влади, є головним змістом державницької ідеології будь-якого народу. Не був винятком у цьому ряду і наш український народ, хоч дехто й волів би бачити його недержавним. Тривогою за відсутність єдності на рідних землях, осудом князівських чвар і міжусобиць, які значною мірою призвели до падіння Київської Русі, переповнені давньоруські оповіді й повчання, літописи й літературні твори. Та марно закликали до єдності князі, літописці, автор геніального "Слова о полку Ігоревім".Після розпаду Київської Русі українській еліті не вдалося ні об'єднати в межах національної держави етнічні українські землі, ні зберегти їхню незалежність. Превалювання серед можновладців особистих і регіональних інтересів над національно-державними зумовили неспроможність панівної верстви організувати й очолити боротьбу українців за створення незалежної соборної держави. Лише в роки Національної революції середини XVII ст. у національній самосвідомості усього народу стався, по суті, революційний прорив: уперше після загибелі Київської держави з'являється державна ідея, вироблена генієм великого гетьмана Богдана Хмельницького. Вона передбачала створення незалежної держави, до складу якої мали ввійти усі етнічно українські землі. Ця державна ідея стала визначальною у визвольних змаганнях народу протягом наступних століть і аж до сьогодення.
Сам Богдан Хмельницький зробив усе можливе заради її реалізації. Він витворив Українську козацьку державу. Не були втрачені перспективи возз'єднання в її межах усіх українських земель і досягнення цілковитої незалежності. 1 лише вкрай несприятливий для України стан міжнародних відносин не дозволив йому досягти мети.
Національна революція середини XVII ст. існування держави Богдана Хмельницького, трагедія Руїни обумовили те, що ідея соборності українських земель стала елементами суспільної свідомості українців.
Визначну, неперевершену роль у формуванні почуття соборності й українськості, безперечно, відіграв Пророк нашої нації Тарас Григорович Шевченко. Ця ідея єдності українських земель, пролунавши зі сторінок "Русалки Дністрової", "Руської трійці" та "Книги битія Українського Народу" Кирило-Мефодіївських Братчиків, у поемах і віршах Тараса Шевченка і декларації Головної Руської Ради, проголошеній 1848 року, почали оформлюватися у виразну політичну програму в діяльності М.Драгоманова, галицьких "народовців", "Братства Тарасівців", творчості І.Франка, Ю.Бачинського, М.Міхновського, М.Грушевського. В.Липинського, фактично усіх українських партій та інших політичних організацій кінця XIX - початку XX ст.
Українська революція 1917-1920 років зробила реальною мрію багатьох поколінь українців про об'єднання в єдину соборну державу. Вона увібрала в себе весь багатовіковий досвід національно-визвольної боротьби українського народу. Саме в роки визвольних змагань З надзвичайною силою розкрилися творчі сили, свободолюбство і національний дух українського народу. Внаслідок української революції утворилися дві демократичні держави - Українська Народна Республіка (УНР) і Західно-Українська Народна республіка "(ЗУНР). Державне існування України стало історичним фактом.
Але штучний вододіл розтинав тіло нашого народу, створював перешкоди на шляху його розвитку як єдиного політичного, економічного. соціокультурного організму. В розв'язаних частинах України формувалися відмінні риси господарської інфраструктури, політичної культури. етноконфесійних відносин. Русифікація Наддніпрянщини, Півдня і Слобожанщини ускладнювала поширення тут національно-визвольних ідей. Водночас західноукраїнський регіон відзначався високим рівнем національної свідомості населення та стійким прагненням до творення Національних форм суспільного життя. Попри всі зусилля поневолювачів, народ України через віки проніс мрію і волю до соборизації всіх українських земель у власній державі. Постання УНР і ЗУНР надало шанс до об'єднання, яким скористалися українські національні сили по обидва боки кордону.
Урочисто відзначаючи сьогодні ювілей Акта Злуки УНР і ЗУНР, ми не маємо права обійти мовчанкою один з найважливіших етапів в історії змагань українського народу за свою соборність і державність, а саме період 1938-1954 років. Саме в цей час відбулося проголошення незалежності Карпатської України; завершилося збирання в межах колишнього СРСР основних етнічних земель українського народу; до складу УРСР увійшла Кримська область і Україна як член 00Н включилась у світову політику.
Збирання українських земель і утвердження нових кордонів України в їх етнічних межах відкривало сприятливі умови для консолідації української нації, національного відродження й зростання національної самосвідомості українців. Незважаючи на жахливі жертви і втрати, ці роки увійшли героїчною сторінкою в літопис священної боротьби українського народу за свою державність і соборність. Вони засвідчили нескореність нації і невмирущість національної ідеї. Вони наблизили реальний суверенітет України, її незалежність.
Виявом вищої, історичної справедливості є Указ Президента про відзначення в Україні 22 січня Дня Соборності.
Сьогодні, на початку 3-го тисячоліття ідея соборності постала з новою нагальністю й силою.
Абсолютна більшість нашого суспільства - попри всілякі партійні розбіжності, попри різне національне походження, конфесійний розбрат -здатна сприймати і розуміти цей запит часу саме так.
Інша річ, що немилосердні протяги історії, зрадлива віковічна доля пасарбиці зробили залежною не тільки саму Україну, а, почасти, й психологію її дітей. Тепер ми пожинаємо плоди тих темних століть: часто носимо за плечима, як батрацькі торби, генетичну зневіру і недовіру, байдужість і підступність, зловтішність і жорстокосердя. Ми, на жаль, послуговуємося ними й сьогодні, тоді як пекучою вимогою злободення стає потреба миру й терпимості, злагоди й віри, жертовності й братолюбства.
За коротку мить 10-річчя за хвилини злагоди нам таки вдалося зробити багато доброго і вічного. Найперша, найголовніша, найцінніша заслуга всієї спільноти, усіх гілок влади, кожного громадянина - мирний процес державотворення. Спільними зусиллями вдалося не допустити небезпечної конфронтації.
Відзначення річниці Злуки стало ще однією нагодою для об'єднання всього суспільства навколо стрижневої ідеї творення - державності. Ми всі різні, але прагнути одностайності у ставленні до батьківщини - наш священний обов'язок.
Роз'єднане, розколоте суспільство не може бути творчим. Покоління безбатченків, покоління безплідних "правнуків поганих" не може бути продуктивним уже за своєю суттю. Зневіра, страх, злоба можуть сіяти лише ненависть. Ідея державності повинна, просто зобов'язана стати провідною в Україні! Всі інші - похідні від неї.
Об'єднання навколо ідеї державності - це практичний патріотизм, непохитна віра у свої спроможності, оберіг духовного статку нації.Об'єднання навколо ідеї державності - це активне викорінення самозневаги, самозаперечення, самознищення...
Як і далекого дев'ятнадцятого, недавнього дев'яностого, так і тепер, у 2002 р. зводиться воєдино собор людських душ.
Скоординовані, Дружні зусилля обов'язково повинні дати результативні наслідки. Передумовою справжнього соборного єднання держави є духовна злука всієї спільноти.
Державницька ідеологія в суспільстві й духовна сила Церкви мають стати провідниками цього процесу. Ідея державності здатна виступити рятівною домінантою для подолання й церковного розколу та розбрату.
Ідея державного соборного самоутвердження, починаючи з давніх часів великокняжої доби, залишалася стрижневою для всіх поколінь
українців. Ця невтолима потреба історичної правди і справедливості, жагучий поклик волі рухали віковічною свідомістю мільйонів, готових заплатити позамежну ціну за її здійснення.
Вся історія нашого народу - історія злетів і падінь саме ідеї соборності.
Сьогодні – Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту
1 листопада 2005 року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй ухвалила резолюцію, в якій постановила, що день 27 січня - це Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.
Голокост - масове знищення нацистами єврейського населення Європи (у приблизному перекладі з грецької це слово означає "всеспалення", інше значення - катастрофа). 60% єврейського населення Європи піддалися систематичним переслідуванням і знищенню в Німеччині і на захоплених нею територіях в 1933-1945 роках.Саме 27 січня 1945 році війська визволили найбільший з гітлерівських концтаборів, Освенцим, розташований в 70 кілометрах від Кракова. Всього у фашистських таборах смерті було знищено шість мільйонів євреїв і мільйони людей інших національностей.
Дізнавшись про Освенцим світ здригнувся. Через нього пройшли, як свідчать документи Нюрнберзького трибуналу, 2,5 мільйона людей 90% з яких були євреї.
Для України печальним символом Голокосту є Бабин Яр. Під час Великої Вітчизняної війни фашисти використовували це урочище як місце масових розстрілів. Корінні кияни пам’ятають про страшні події вересня 1941 року, коли Київ окупували німецькі війська.
Тоді зондеркоманда захопила дев'ять провідних єврейських рабинів Києва і наказала їм виголосити відозву: "Після санобробки всі євреї і їх діти, як елітна нація, будуть переправлені в безпечні місця". 27-28 вересня нацистські власті віддали наказ про те, щоб 29 вересня єврейське населення міста до восьмої години ранку з'явилося в призначену точку збору з документами і цінними речами. Оголошення про те, що невиконання наказу каратиметься розстрілом, було розклеєно по всьому місту.
Більшістю з тих, для кого ранок 29 вересня став останнім, були жінки, діти і люди похилого віку, адже доросле чоловіче населення було призване в армію. Гітлерівці влаштували пропускний пункт, через який по черзі проводили 30-40 чоловік, відбирали у них речі і примушували роздягатися. Потім поліцаї за допомогою палиць заганяли людей до насипу на краю яру глибиною 20-25 метрів. На протилежному боці знаходився кулеметник. Постріли глушилися музикою і шумом літака, який кружляв над яром. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.
Загалом наприкінці вересня - початку жовтня 1941 року фашисти розстріляли на колишній північно-західній околиці Києва понад 30 тисяч самих лише євреїв. За час всієї окупації Києва щовівторка і щоп'ятниці гітлерівці везли сюди на знищення людей вже без розрізнення національностей. Бабин Яр як місце масових страт проіснував рівно два роки - з 29 вересня 1941 року по 29 вересня 1943 року. Кількість жертв, тільки за приблизними оцінками, перевищує 150 тисяч людей.
Через жахи гетто і нацистських таборів смерті пройшла безкінечна кількість чоловіків, жінок, дітей, і лише деяким з них вдалося вижити. Ті, що лишилися в живих, самим своїм життям несуть нам найважливішу думку: про тріумф людського духу. Вони є живим підтвердженням того, що тиранія, навіть якщо вона виникає, ніколи не святкуватиме перемогу.
Виховна година присвячена Дню Святого Валентина
День святого Валентина
Ведуча 1. Діти, спочатку ми розгадаємо кросворд, а розгадавши його ви дізнаєтесь тему сьогоднішнього виховного заходу. Мета: ознайомити дітей з цікавими святами. Розвивати допитливість, уміння висловлювати свої почуття. Виховувати повагу і любов до ближніх (Розгадування кросворду) Отже, як ми вже знаємо виховний захід присвячений Дню святого Валентина. А чи знаєте ви, що за легендою, День закоханих бере свій початок ще з сивої давнини, відтоді, коли тільки-но почали будувати Рим. Ну, а саме свято має язичницьке коріння, оскільки саме в середині лютого птахи починають шукати собі пару, а в Римській імперії відзначали свято покровительки жінок і домівки верховної богині Юнони і свято бога Луперка. Головною забавою цього свята була «Вибери милу». Римські дівчата писали на маленькому клаптикові паперу свої імена і кидали ці папірці в посудину. Потім їх ретельно перемішували і посудину пускали по колу. Юнаки мали витягнути папірці. Дівчина,що її ім’я було написано там, ставала його милою до наступного свята. Так і виник День закоханих. Ведуча 2. Але цей святковий і радісний день не мав свого заступника. Та згодом він з’явився. Кажуть, що він жив в ІІІ столітті н. е., в римському місті Терни. Одні джерела говорять, що він був простим священиком, інші – єпископом. Валентин був молодою, гарною, доброю і чуйною людиною. В той час правив римський імператор Клавдій ІІ, який цінував військову честь прославлених римських легіонів і не полюбляв християн. Для збереження воїнського духа імператор видав наказ, згідно з яким воїнам було заборонено одружуватися, так як одружений воїн багато часу проводить в сім’ї і думає не про благополуччя імперії і воїнські подвиги. Не зважаючи на гнів імператора, молодий християнський священик Валентин продовжував тайно одружувати закоханих легіонерів, окрім цього він мирив закоханих, писав любовні листи замість воїнів, дарував подружжю квіти. З часом слухи про доброго священика дійшли і до імператора. В кінці 269 року н. е. Валентина ув’язнили і невдовзі вийшов наказ про його страту. Згідно з одними даними, в нього закохалася сліпа дочка тюремника, проте Валентин, який дав обітницю не вступати до шлюбу, не міг відповісти взаємністю і в ніч перед стратою 13 лютого прислав їй хвилюючого листа. За іншою версією, Валентин сам закохався в гарну дівчину, і користуючись своїми медичними знаннями, в очікуванні страти вилікував її від сліпоти. Як було все насправді, нам залишається лише здогадуватися, але без сумнівів залишається те, що Валентин загинув на благо Любові. Ведуча 1. А на Русі було своє свято закоханих. Воно відзначалося 8 липня і було пов'язане з легендарною історією кохання Петра і Февронії. Подружжя заповідало, щоб їх поховали в одній домовині, приготувавши домовину з тонкою перегородкою. Вони померли в одну мить 8 липня (за новим стилем), але порушивши заповіт, їх поклали в різних домовинах і в різних храмах. Наступного дня вони опинилися в одній домовині… Знову люди спробували їх роз’єднати, проте вранці вони знову були разом. Ведуча 2.День Святого Валентина – відзначається 14 лютого в Європі з XIII століття, у США – з 1777 року, в Україні – з початку 1990-х років. Ведуча 1.На цьому історичний аспект цього свята ми завершуємо. А чи винесли ви щось новеньке для себе? ( Відповіді дітей) Ведуча 2. Добре діти, а зараз ми з вами будемо розгадувати ребуси. (Діти розгадують ребуси. Зашифровані слова – Купідон, Амур, Афродіта, Венера, валентинка, кохання) Ведуча 1. Молодці! А зараз ми розповімо вам деякі відомості про ці слова. Отже, Купідон - це бешкетний син богині любові Венери, йому приписують відповідальність за стан закоханості. Відповідно до міфології, будь-хто вражений стрілою Купідона закохується в першу зустрічну людину. У міфології Купідонові відповідає його колега Ерот, син Афродіти, ще його називають Амуром. Сьогодні імена цих божественних істот використовуються нерозривно у всіх питаннях стосовних до любові. Ведуча2. Афродіта - в давньогрецькій міфології богиня кохання. Вона була опікункою квітучих садів, богинею весни, плодючості. Її шанували як покровительку щасливого сімейного життя і кохання. На честь прекрасної богині здійснювали урочисті жертвоприношення, благали в молитвах про продовження роду, краси та молодості. Венера – римська богиня кохання і краси. Римляни вважали її своєю родоначальницею, вона відігравала значну роль в стародавніх римських релігійних фестивалях і міфах. Ведуча1. У наш час "валентинкою" називають листівку для коханої людини в день Святого Валентина. Перші письмові "валентинки" з'явилися вже в 15 столітті. Але і тут є різні думки про те, кому ж належить написання першої "валентинки". За однією версією створення першої письмової "валентинки" приписується Чарльзу, Герцогу Орлеанському (1415 рік), який сидів у цей час у в'язниці, в одиночній камері, і вирішивши боротися з нудьгою шляхом написання любовних послань власній дружині. Ця перша "валентинка" збереглася до нашого часу і виставлена в Британському музеї. Ведуча2. За іншими відомостями найстаріша "валентинка" була недавно виявлена в одній з британських бібліотек. Це лист написаний в 1477 році. У посланні дівчина просить хлопця довести, що він її дійсно любить. Вона повідомляє, що доб'ється у матері збільшення приданого, а він повинен одружитися на ній. Цей лист було викуплено бібліотекою у британської сім'ї, в архіві якої воно зберігалося, ще в 30-х роках. І лише минулого року його виявив один із нових співробітників бібліотеки. Ведуча1. Кохання – чи не найважливіше слово в нашому житті. Кожен по своєму трактує його. Навіть філософи не сходяться в роздумах. Ведуча2. Арістотель вважав, що кохання - це бажати іншому, те що вважаєш за благо і бажати цього не заради себе, а заради того, кого кохаєш і намагатись по можливості зробити це благо. Саме сильне кохання - те, яке не боїться проявити слабкість. Ведуча1. А Фрідрік Ніцше говорив: «Коли більше нема сили кохати потрібно просто пройти поруч.» Ведуча2. А ось наша співвітчизниця Леся Українка писала: Кохання – як вода – плавке та бистре, рве, грає, пестить, затягає й топить. Ведуча 1. Любов – найкраще в світі почуття, Вона не має меж – безкрая. З любові починається життя, Вона усе найкраще починає! Це ж від любові сонечко встає І промінцями землю зігріває. Зозуля навесні в гаю кує І соловейко пісеньку співає. Ведуча 2. Це від любові сонячно стає, Й душа аж до зірок увись несеться. Якщо любов в твоєму серці є, То все чарівним і легким здається. Це ж від любові так цвітуть луги, Уся земля з полегкістю зітхає. Закутались в тумани береги… Любов магічну чудо-силу має! Ведуча 1. А чи знаєте ви, що: Символами Валентинового дня стали голубки, що воркочуть, і серця, пронизані стрілою Амуру. Ведуча 2..До 14 лютого випускається безліч вітальних листівок-вален-тинок, як прості так і витвори мистецтва. А за старих часів були навіть листівки, при. крашені золотом і мереживами. Ведуча 1. Італійці вважають своїм обов'язком дарувати в цей день коханим солодощі. Цей день так і називається в Італії – день солодощів. Ведуча 2. Галантні французи першими ввели в себе любовні послання – чотиривірш. Ведуча 1. У Японії проводять конкурс на найгучніше любовне послання. Юнаки й дівчата піднімаються на сцену і по черзі кричать щосили - усе, що хочуть, - своїй коханій людині. Переможець одержує приз. Ведуча 2. Фіни відзначають 14 лютого День кохання, дарують один одному подарунки у формі серця. А також у цей день роблять подарунки мамам, тому що жіночого дня, подібно 8 Березня, у Фінляндії немає. Ведуча 1. Матеріал для виготовлення сердечок різноманітний: бісер, корали, пір'я, сухі квіти, шматочки тканини, хутро тощо... Ведуча 2. Англійці посилають любовні послання для своїх тварин, особливо собакам і коням. Ведуча 1. В Америці у ці дні продається 108 мільйонів троянд, переважно червоних, а на цукерки в ці дні витрачають 692 мільйона доларів! Ведуча 2. Сердечка до свята можна шити, ліпити, малювати, в'язати й навіть пекти. Ведуча 1. Значна частина «валентинок» анонімна й без зворотної адреси, написана лівою рукою або справа наліво, що надає посланню таємничості. Зате після свята збільшується робота приватним детективам: вони одержують досить багато замовлень щодо встановлення особистості відправників «валентинок». Ведуча 2. Німецька традиція відзначати день святого Валентина дещо дивна – для них Святий Валентин є покровителем психічно хворих. Цього дня німці прикрашають психіатричні лікарні – рожевими стрічками, а в храмах проводиться особливе богослужіння. Ведуча 1. В Данії люди зазвичай відправляють один одному засушені білі квіти, а в Іспанії верхом витонченості і шаленої пристрасті вважаються повідомлення, відправлені поштовим голубом. Ведуча 2.До цих пір в Британії зберігся звичай одягати дітей в одяг дорослих. Переодягнені діти ходять від будинку до будинку, співаючи пісні про святого Валентина і вітаючи закоханих. Ведуча 1. В Уельсі, згідно із святковою традицією, закохані дарують своїм обраницям вирізані із дерева «ложки кохання», прикрашені замкова щілина, ключиками і серцями. Ключ і замкова щілина означають – «Я знайду шлях до твого серця». Ведуча 2. В закінченні свята хочемо прочитати вам декілька стрічок, про це світле почуття – Любов. Любов людська велику силу має, Вона вогнем запалює серця. Людей на дужих крилах піднімає І робить диво-дивне без кінця. Вона ввесь світ кладе тобі під ноги, Щоб ти творив, вершив, летів, співав, І щоб усі, колись важкі дороги, Ти з легкістю і радістю долав. Ведуча 1. Любов – чудове почуття, чарівне, Без нього нам у світі не прожить. Любов живе в серцях і, диво-дивне, Не покидає кожного й на мить. Ми щиро любим тата, любим маму, Сестричку, брата любимо так само, Бо це ж родина в кожного уся. Ведуча 2. А ще ми друзів любимо сердечно, Вчимося хлопчики з дівчатками дружить. В любові сила величезна, безперечно, А без любові в світі не прожить. Ми любимо свій край, ліси і луки, І квіти любимо у вранішній росі. І сумно стане нам в часи розлуки, Коли ми десь роз’їдемося всі. Ведуча 1. Чекаєм зустрічі і лічимо хвилини, Щоб на кінець всім разом бути знов. Це дуже характерно для людини. Оце і є свята земна любов. Проста і світла, і така потрібна, Яка в житті не залишає нас. Вона в душі до сонечка подібна, І цього сонечка в нас не погасить час. Ведуча 2. Тож не забудьте привітати своїх батьків, людей, яких ви цінуєте, коханих та друзів! Ведуча 1. З наступаючим вас святом! Кохання і благополуччя! |
Комментариев нет:
Отправить комментарий