Нечитайло Валентина Іванівна
Вчитель математики та фізики
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії
Звання: старший учитель
Педагогічне кредо: «Учень, не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити» (К. Ушинський)
Великий педагог Ж.-Ж. Руссо писав: «Пам’ятайте, що перед тим, як взятися за виховання людини, треба самому зробитися людиною; треба, щоб у вас самих склався той взірець, який повинна наслідувати дитина». Я пам’ятаю. І тому не тільки виховую своїх учнів і навчаю, а і ділюся з ними своїми знаннями, досвідом, життєвими принципами. Ми навчаємося разом – чогось вони у мене, чогось я у них; інколи помиляємося, але разом долаємо труднощі. Звісно, я маю знати в рази більше, щоби бути їм цікавою, завжди новою, аби зустрічі зі мною викликали у дітей радість, очікування свята – Свята Пізнання Таємниць.
Моя мета – підтримати в учнів жагу до знань, розвинути і зберегти, вселити віру в себе, в свої сили, виховати людину, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку. У навчанні не повинно бути нещасних дітей — дітей, душу яких пригнічує думка, що вони ні на що не здатні. Найбільшою нагородою для мене є досягнення вихованців і відчуття того, що ти допоміг становленню ЛЮДИНИ. Використовую у своїй роботі найрізноманітніші освітні новації, а перевагу надаю інноваційним методам навчання, коли спостерігається демократизація у спілкуванні учителя та учня, адже вони є партнерами у навчальному процесі. Найбільшу насолоду від своєї праці отримую від перемог і досягнень своїх учнів, навіть незначних.
Моя мета – підтримати в учнів жагу до знань, розвинути і зберегти, вселити віру в себе, в свої сили, виховати людину, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку. У навчанні не повинно бути нещасних дітей — дітей, душу яких пригнічує думка, що вони ні на що не здатні. Найбільшою нагородою для мене є досягнення вихованців і відчуття того, що ти допоміг становленню ЛЮДИНИ. Використовую у своїй роботі найрізноманітніші освітні новації, а перевагу надаю інноваційним методам навчання, коли спостерігається демократизація у спілкуванні учителя та учня, адже вони є партнерами у навчальному процесі. Найбільшу насолоду від своєї праці отримую від перемог і досягнень своїх учнів, навіть незначних.
Я вважаю, що вчитель – це моя стежина в цьому житті. Тільки в цій роботі я бачу себе, і не уявляю як можна жити не бачачи ясних дитячих очей, лагідних усмішок, без радощі перших успіхів. Це моє покликання.
Рецепт мого вчительського щастя
Візьміть чашу терпіння,
Налийте туди повне серце любові,
Вкиньте дві пригорщі щедрості,
Хлюпніть туди ж гумору,
Посипте добром,
Додайте якомога більше віри,
І все це добре перемішайте.
Потім намажте на шматок відпущеного вам життя
І пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху.
А ще я систематично вживаю:
бальзам мудрості, коктейль творчості, каву бадьорості, відвар пунктуальності, настій терпимості, екстракт людяності.
Виконуйте все це ретельно і будете вічно молодими і щасливими.
